14 серпня 2014 року, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
Проаналізувавши основні положення Закону, можна стверджувати, що він містить певні позитивні аспекти, які в подальшому зможуть утвердити позитивне ставлення та правової системи України на півострові.
Головною метою закону є надання терміном на 10 років соціально-економічних стимулів для зростання інвестиційної активності, розвитку туристичної інфраструктури та збільшення трудової зайнятості громадян в межах вільної економічної зони Криму (ВЕЗ), підняття ролі територіальних громад Криму та міста Севастополя при вирішенні повсякденних питань їхнього життя, а також упередження скороченню трудової зайнятості громадян України та падіння їхніх доходів внаслідок запровадження в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь репресивних економічних систем інших країн протягом строку їхньої тимчасової окупації.
Митний кордон ВЕЗ Криму співпадає з адміністративним кордоном Автономної Республіки Крим.
Варто зазначити, що строк дії ВЕЗ Криму може бути подовжено законом України за законодавчою ініціативою Кабінету Міністрів України, розробленою на підставі спільного подання Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міської ради Севастополя. ВЕЗ Криму є комплексною вільною економічною зоною, яка поєднує в собі такі функціональні типи: вільну митну зону і порти; митні склади; технологічні парки; технополіси; комплексні виробничі зони та туристично-рекреаційні зони.
Також серед позитивних тенденцій ухваленого закону слід зазначити, що на території ВЕЗ Криму не справляються загальнодержавні податки і збори, визначені у Розділах ІІ – ІІІ, V — ХІІ, ХV – XVIII Податкового кодексу України, зокрема податок на прибуток підприємства, податок на додану вартість, акцизний податок, збір за першу реєстрацію транспортного засобу та інші податки та збори.
Варто також зазначити, що під час тимчасової окупації ліцензії, надані суб’єктам господарської діяльності до набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 – VII від 15 квітня 2014 року), згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 36, ст.299), та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 27, ст.289), та/або дозволи, надані згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483):- вважаються дійсними на тимчасово окупованій території;- можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької діяльності) на іншій території України до закінчення строку їхньої дії;- не можуть бути продовжені відповідно до законодавства України, крім випадку, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (сертифікатів, дозволів) втрачає чинність Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 – VII від 15 квітня 2014 року)»;- можуть бути зупинені (відкликані, скасовані) виключно на підставах, установлених законодавством України. Якщо згідно із законодавством для цього вимагається рішення суду, то такий суд має знаходитися на іншій (неокупованій) території України.
Серед ключових положень закону, варто зазначити, що будь-яка юридична особа – резидент України, яка добровільно або примусово (за рішенням тимчасової окупаційної влади) змінює місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, має право:
а) списати податкову заборгованість за будь-якими податками (зборами, обов’язковими платежами), яка виникла до початку тимчасової окупації або впродовж неї;
б) бути звільненим від будь-якого оподаткування основних засобів та товарних запасів, які переміщуються (евакуюються) з тимчасово окупованої територію на іншу територію України;
в) реалізувати право на відшкодування (зарахування) податку на додану вартість або переплачених сум з податку на прибуток підприємств виключно коштами;
г) включити до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств:- витрати, понесені у зв’язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України;- 100 відсотків амортизації основних засобів, які евакуюються з тимчасово окупованої території та були введені в експлуатацію на іншій території України.При цьому, що найголовніше, зупинка режиму тимчасової окупації, не є підставою для зупинки дії ВЕЗ Криму.Таким чином, влада зробила вагомий крок для створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності. Сподіваємося, що ухвалення цього Закону буде одним із ефективних кроків повернення території Криму під повну юрисдикцію України і в подальшому сприятимуть нормалізації ситуації на півострові